Постраждалі від холодової травми повинні негайно звертатися за медичною допомогою до хірургічного відділення центральної районної лікарні. Консультативну допомогу, а за необхідністю - і стаціонарне лікування можна отримати в опіковому відділенні обласної клінічної лікарні (тел. 26 - 49 -19). Про це інформує обласне управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

Відмороження викликається місцевим охолодженням м’яких тканин низькою температурою. Найчастіше відморожуються периферичні частини тіла: вушні раковини, ніс, кисті рук і пальці стопи. Відмороження можливі від дії сухого холоду, в результаті зіткнення з предметом низької температури, від тривалої дії вологого середовища при температурі вище 0 градусів по Цельсію.

На виникнення обмороження впливають ряд факторів. Погодні умови (температура, вологість повітря, швидкість вітру); тривале перебування на вологому повітрі підвищує вологість одежі, через що збільшується втрата тепла і відмороження може наступити при температурі плюс 2 градуси; різкі перепади температури повітря при високій вологості і швидкості вітру.

Механічні фактори, які ускладнюють кровообіг: носіння тісного взуття і одежі; тривале перебування у вологому взутті; вимушена поза і зменшення об’єму руху в суглобах кінцівок.

Умови, які знижують місцеву терморегуляцію і опір тканин: повторні відмороження кінцівок, захворювання периферичних судин і нервів; хронічні запалювальні процеси на кінцівках; рубці на шкірі; втома; гострі захворювання; травми і кровотечі; індивідуальна адаптаційна непристосованість людини (мешканці північних районів погано переносять вологі, вітряні, відносно теплі зими на півдні України).

Відмороження відрізняється від опіку насамперед тим, що ураження холодом носить вторинний характер, так як первинно уражаються судини, а не безпосередньо тканини. Своєчасна кваліфікована медична допомога може запобігти не тільки виникненню ускладнень, але й омертвінню тканин саме в перші години після холодової травми.

Озноблення, як вид ураження холодом, виникає під дією постійного не сильного, але вологого холоду на частини тіла. Воно може спостерігатися при температурі повітря 0 градусів при роботі на відкритому повітрі і в холодну сиру погоду, в сирих холодних приміщеннях; при носінні тісного, не утепленого взуття.

Озноблення спостерігається часто в осіб з функціональною нестійкістю маленьких судин або з підвищеною чутливістю судин до холоду. У місцях озноблення можуть бути червоно-сині плями. При зігріванні відмічається свербіння, печія.

Розрізняють чотири ступеня відмороження:
При відмороженні I ступеня потерпілий відчуває ниючий біль, порушення чутливості шкіри. На шкірі спостерігаються різні забарвлення – червоного, синього кольору без пухирців. Набряк м’яких тканин зменшується на другий день.

При відмороженні ІІ ступеня страждає поверхневий шар шкіри, обов’язкові пухирі, наповнені прозорою світло-жовтою рідиною. Дно пухиря зберігає чутливість. Біль посилюється. Загальний стан потерпілого залежить від площі ураження. Заживання ран без утворення рубців можливе протягом 2,5 – 3 тижнів.При відмороженнях I-ІІ ступеня тривалий час зберігається підвищена чутливість до холоду через патологічні зміни в судинах.

При відмороженнях III ступеня м’які тканини проходять стадії утворення пухиря, некрозу, розвитку грануляції і рубцювання. Дно пухиря має мертвенно-білий або синьо-багровий колір. Чутливість відсутня. На 7 - 10 добу спадає набряк у тканинах, формується некроз, приєднується нагноєння. Ніготь відторгається. Можлива клініка шоку і психоастенічного стану.

При відмороженнях IV ступеня наступає омертвіння не тільки шкіри, а й тканин і кісток. Хворий може загинути.
Через недооцінку серйозності холодової травми втрачається дорогоцінний час для надання першої медичної допомоги. На півдні України холодова травма має свої особливості, на неї не завжди звертають увагу, а наслідки її можуть бути небезпечними не тільки для здоров'я, а й для життя.

Велику роль у підвищенні стійкості організму до холоду відіграє загартування організму, здоровий спосіб життя. Заняття фізичною культурою – це теж профілактика відмороження.

У холодну пору року необхідно дотримуватися правил особистої гігієни (регулярно мити ноги, міняти шкарпетки). Необхідно пам’ятати, що у вологих шкарпетках ноги мерзнуть навіть у невеликі морози. Взуття повинно бути теплим, еластичним, підібраним по нозі, не пропускати воду.

Не варто змащувати відкриті частини тіла кремом або жиром, так як вони не тільки не захищають шкіру, а сприяють переохолодженню.
На морозі не можна сидіти не рухаючись! Необхідно виконувати фізичні вправи, приймати гарячу їжу, якщо є така можливість.

Дорослі повинні не залишати без уваги дітей на відкритому повітрі взимку, в холодну погоду. Небезпечним є зіткнення частини тіла з холодним металевим предметом. Дітям треба нагадувати, щоб вони не пробували лизнути холодний метал язиком.

Не слід у таку погоду вживати алкоголь, так як при цьому втрачається самоконтроль, периферійні судини розширюються, що призводить до збільшення тепловіддачі, а це, в свою чергу, веде до переохолодження.